17 серпня у Новоборовицькому будинку-інтернаті для одиноких престарілих директор територіального центру соціального обслуговування Світлана Хоменко, її заступник Віталій Колодюк, персонал будинку та його мешканці вітали з вісімдесятиріччям Ганну Прокопівну Клименко.
Родом жінка з Новгород-Сіверщини, а до тодішнього Щорса її занесло не що інше, як кохання. Тут у щасливому шлюбі разом з чоловіком вони прожили 30 років. А от останні 17 Ганна Прокопівна мешкає у Нових Боровичах. Вона – старожила будинку-інтернату, адже перебуває тут із самого його відкриття.
Потрапила сюди, бо залишилася сама-самісінька. Двох діток втратила, коли ті були ще зовсім маленькі, а третього – сина, коли йому не виповнилося ще й 40. Були й брати та сестри, але вже й їх не стало. Ось так доля і занесла жінку в Н.Боровичі.
Тут, у будинку-інтернаті, її люблять та поважають і за доброту, чуйність, і за працелюбність. Ганна Прокопівна ніколи не сидить без діла, бо з юності звикла до постійної праці. - Її кімната, - розповідають працівники будинку, - завжди чиста та охайна. А сама жінка привчає до чистоти і решту людей в інтернаті.
На свої вісімдесят вона зовсім не виглядає. Хоч здоров’я в останні роки і підводить, Ганна Прокопівна тримається добре. І у свій день народження з усмішкою зустрічає всіх, хто приходить до неї зі щирими побажаннями.
Тетяна ЛИТВИН, фото автора
Родом жінка з Новгород-Сіверщини, а до тодішнього Щорса її занесло не що інше, як кохання. Тут у щасливому шлюбі разом з чоловіком вони прожили 30 років. А от останні 17 Ганна Прокопівна мешкає у Нових Боровичах. Вона – старожила будинку-інтернату, адже перебуває тут із самого його відкриття.
Потрапила сюди, бо залишилася сама-самісінька. Двох діток втратила, коли ті були ще зовсім маленькі, а третього – сина, коли йому не виповнилося ще й 40. Були й брати та сестри, але вже й їх не стало. Ось так доля і занесла жінку в Н.Боровичі.
Тут, у будинку-інтернаті, її люблять та поважають і за доброту, чуйність, і за працелюбність. Ганна Прокопівна ніколи не сидить без діла, бо з юності звикла до постійної праці. - Її кімната, - розповідають працівники будинку, - завжди чиста та охайна. А сама жінка привчає до чистоти і решту людей в інтернаті.
На свої вісімдесят вона зовсім не виглядає. Хоч здоров’я в останні роки і підводить, Ганна Прокопівна тримається добре. І у свій день народження з усмішкою зустрічає всіх, хто приходить до неї зі щирими побажаннями.
Тетяна ЛИТВИН, фото автора
Комментариев нет:
Отправить комментарий