понедельник, 27 августа 2018 г.

Мрії здійснюються!


Кожна людина має свою найзаповітнішу мрію. Одні люди чітко йдуть до поставленої мети і роблять все, аби здійснити бажане. Дехто після першої ж невдачі опускає руки і залишає всі спроби. А декому здійснювати мрії допомагають ті, кому не байдуже чуже життя та доля. Саме з допомогою таких щиросердних людей і здійснилася мрія Миколи М’ятенка. У «Промені» вже не раз згадувалося про долю цього хлопчика, якому з народження поставили страшний діагноз – ДЦП.

З самого дитинства Микола захоплювався футболом. Не пропускав жодного матчу та уважно спостерігав за грою улюблених футболістів. З роками у нього з’явилася мрія – побувати на справжній грі улюбленої команди «Шахтар». Відчути ті емоції, які вирують на футбольному полі, побачити улюблених спортсменів на власні очі.
Про мрію хлопчика почули в місцевій організації Радикальної партії Олега Ляшка.
- Дізнавшись, що в Чернігові проходитиме перший матч першого туру між «Десною» та «Шахтарем», Андрій Миргородський, головний спеціаліст управління освіти, сім’ї, молоді та спорту, показав мені статтю про Миколу. Дитині, котра так щиро бажала такого, на перший погляд, простого, дуже захотілося допомогти, - розповів помічник-консультант нардепа Павло Мірошниченко. – Не гаючи часу, ми швидко взялися за цю справу – знайшли квитки, які роздобути було досить проблемно, найняли мікроавтобус і прямо з Іванівки відвезли хлопця, у супроводі батьків,  до Чернігова. Із квитками допоміг обласний депутат Дмитро Блауш, який особисто вручив їх родині М’ятенків.
Для Миколи це стало справжнім сюрпризом, адже батьки до останнього не говорили про те, що зовсім скоро здійсниться те, про що він мріяв довгі роки. Після поїздки Коля розповів, що це був один із його найкращих та найяскравіших днів у житті. – По телевізору все зовсім не так. Коли ти бачиш перед собою своїх кумирів, величезну кількість фанатів та вболівальників, то навіть дух перехоплює,- ділиться спогадами хлопчик. – І хоч «Шахтар» -  моя улюблена команда, в душі я все-таки вболівав за нашу рідну «Десну», яка хоч і програла, але грала  достойно.  Якщо чесно, то я й не очікував, що дійсно зможу колись тут побувати. І я дуже задоволений та вдячний, що саме мені випала така нагода,  і моя мрія все-таки здійснилася.
Тетяна ЛИТВИН

Комментариев нет:

Отправить комментарий