понедельник, 11 сентября 2017 г.

А груші у Щокоті такі рум`яні. А життя у діда Володі непросте…

В`їжджаючи до Щокотя, захоплюєшся чудодійною природою і свіжим повітрям. Кругом шумлять дерева, кругом – безмежжя неба і поля, десятки хатин, на жаль, порожніх.



 У деяких з них збереглися предмети побуту – старі колоші при вході, радянські плакати і пожовклі фотографії на стінах. Під завалами цегли і рештками битих вікон – етикетки з-під цигарок «Ватра» й облізла політурка чийогось «Букваря», а далі знову буйноцвіт бур`янів і декілька помешкань, у яких теплиться життя.
В одному з них самотньо проживає Володимир Єгорович Луценко, котрому зозуля вже накувала майже вісім десятків літ. Відтоді, як дружина відійшла у інший світ, минуло майже чотири роки, а він і досі не може її забути. Все згадує і згадує, хоча, як стверджує, не проти був би і з іншою жінкою розділяти старість і самоту.
– Хоч би поговорити з ким було, і то б менше сліз душа лила, і то б не так вона гірчила. Не подужаю я вже ні картоплі садити, ні за хазяйством доглядати, - каже Володимир Єгорович, у минулому вправний тракторист і тваринник.
52 роки трудового стажу має, а пенсії заробив, як кіт наплакав. Всього 1400 гривень щомісяця приносить йому листоноша, за які хіба що хліба та олії з цукром купити!
Тішить одне: три дорослі доньки, онуки й правнуки не забувають, навідуються із допомогою, гостинці привозять.
І він, буваючи у Сновську, везе їм солодкі груші, що цьогоріч вродили рясно. Жовті, рум`яні нагадують Володимиру Єгоровичу смак його молодості, смак, насиченого роботою й подіями великого життя.
Олена КОМПАНЕЦЬ
Фото автора
Довідково
Всього на території Низківської сільради налічується 7 хуторів. Станом на 01.01.2017 року у них зареєстрована така кількість людей: Куропіївка -1, Руда – 35, Щокоть – 43, Радвине – 29, Лютівка – 13, Привільне – 11, Філонівка – 6.
Підкреслюємо, що це зареєстровані громадяни. Насправді ж такої їх кількості у селах нема.

Комментариев нет:

Отправить комментарий