Велику частку в прославленні Щорської ДЮСШ в Україні та поза її межами внесли вихованці відділення ручного м’яча тренерів Віктора Мойсеєнка, Миколи Руднєва, Анатолія Одарича, Анатолія Слободського. Так чи інакше, але гандболісти Сновщини з кінця 60-х і до початку 90-х були основою збірної області, брали участь у всіх змаганнях на першість України та змаганнях різних рівнів (аж до турнірів державного значення), виступали в багатьох великих містах країни, а також в Білорусії та Росії. Красномовний факт: 1976 року на Всесоюзному турнірі, що проходив в Запоріжжі, наші хлопці завоювали ІІІ місце.
Із споминів колишнього члена збірної Чернігівської області Василя Ісаченка (на фото):
- У наше місто гандбол привіз талановитий спортсмен і тренер В.Мойсеєнко. Він був капітаном збірної області, грав на першість Радянського Союзу. Ми в кінці 60-х, такі завзяті, завдяки його наполегливій праці вигравали практично всі турніри, в яких брали участь, навіть у команд старшого віку. Своїми руками разом з нашим тренером будували майданчик за спецтехнологією, засипали глинистим покриттям і до виснаження вирівнювали його поверхню. Як результат – найбільш прискіпливі спортивні комісії давали згоду на проведення змагань на першість України на майданчику нашого невеличкого міста.
Найкращим з нашої команди 1968-70 років був Юрій Капустін. Пізніше він закінчив БІІЖТ і дослужився до начальника Брестського відділення залізниці. А як не згадати самобутніх, технічних гравців збірної області Володимира Тимченка та Володимира Литвина, Анатолія Бистревського та Анатолія Полуду, одного з кращих воротарів Леоніда Цейтіна? Нехай не ображаються ті, кого не назвав.
Спорт, зокрема гандбол, загартував характери багатьох молодих, навчив приймати нестандартні рішення. Саме тому чимало вихованців ДЮСШ стали досить відомими особистостями, людьми, що мають неабиякі суспільні заслуги. Серед таких Василь Амельченко – народний депутат України, Ігор Вдовенко – голова обласної ради, Олександр Єфименко – начальник Львівської залізниці, Людмила Колосовська – бізнес-леді (м.Рига), Ігор Овчаренко – майстер спорту та викладач, Сергій Слива – начальник Сновського митного поста, Володимир Хомчук – заступник начальника управління МВС (м.Гомель), Олександр Шмаровоз – заступник директора Щорської школи ДОСААФ (кращої в Радянському Союзі у 80-х роках), Олександр Шумілов - начальник спецпідрозділу СБУ, полковник. Цей список можна продовжувати ще дуже довго.
Найкращими гандболістами ДЮСШ спортсмени-ветерани називають: у 60-х роках – Юрія Капустіна, Валерія Шубова, Володимира Спускана, Василя Ісаченка; в 70-х роках – Леоніда Копилова, Володимира Литвина, Сергія Примака, братів Геннадія та Андрія Фурсів, Юрія Самойлова, Олександра Пуся, Андрія Миргородського, Віктора Ротозея, Антоніну Купріянову, Світлану Ткач, Світлану Мотяш, Людмилу Колосовську; у 80-х роках – Ігоря Вдовенка, Володимира Гордюка, Юрія Панфілова, Володимира Кашубу, Ігоря Козлова, Володимира Городничого, братів Олега та Дмитра Мойсеєнків, Олександра Кушніренка.
Отож, без сумніву можна вважати даний вид спорту тодішньою візитівкою ДЮСШ, а спортсменів - одними з найсильніших в Україні.
Тетяна ЛИТВИН
Із споминів колишнього члена збірної Чернігівської області Василя Ісаченка (на фото):
- У наше місто гандбол привіз талановитий спортсмен і тренер В.Мойсеєнко. Він був капітаном збірної області, грав на першість Радянського Союзу. Ми в кінці 60-х, такі завзяті, завдяки його наполегливій праці вигравали практично всі турніри, в яких брали участь, навіть у команд старшого віку. Своїми руками разом з нашим тренером будували майданчик за спецтехнологією, засипали глинистим покриттям і до виснаження вирівнювали його поверхню. Як результат – найбільш прискіпливі спортивні комісії давали згоду на проведення змагань на першість України на майданчику нашого невеличкого міста.
Найкращим з нашої команди 1968-70 років був Юрій Капустін. Пізніше він закінчив БІІЖТ і дослужився до начальника Брестського відділення залізниці. А як не згадати самобутніх, технічних гравців збірної області Володимира Тимченка та Володимира Литвина, Анатолія Бистревського та Анатолія Полуду, одного з кращих воротарів Леоніда Цейтіна? Нехай не ображаються ті, кого не назвав.
Спорт, зокрема гандбол, загартував характери багатьох молодих, навчив приймати нестандартні рішення. Саме тому чимало вихованців ДЮСШ стали досить відомими особистостями, людьми, що мають неабиякі суспільні заслуги. Серед таких Василь Амельченко – народний депутат України, Ігор Вдовенко – голова обласної ради, Олександр Єфименко – начальник Львівської залізниці, Людмила Колосовська – бізнес-леді (м.Рига), Ігор Овчаренко – майстер спорту та викладач, Сергій Слива – начальник Сновського митного поста, Володимир Хомчук – заступник начальника управління МВС (м.Гомель), Олександр Шмаровоз – заступник директора Щорської школи ДОСААФ (кращої в Радянському Союзі у 80-х роках), Олександр Шумілов - начальник спецпідрозділу СБУ, полковник. Цей список можна продовжувати ще дуже довго.
Найкращими гандболістами ДЮСШ спортсмени-ветерани називають: у 60-х роках – Юрія Капустіна, Валерія Шубова, Володимира Спускана, Василя Ісаченка; в 70-х роках – Леоніда Копилова, Володимира Литвина, Сергія Примака, братів Геннадія та Андрія Фурсів, Юрія Самойлова, Олександра Пуся, Андрія Миргородського, Віктора Ротозея, Антоніну Купріянову, Світлану Ткач, Світлану Мотяш, Людмилу Колосовську; у 80-х роках – Ігоря Вдовенка, Володимира Гордюка, Юрія Панфілова, Володимира Кашубу, Ігоря Козлова, Володимира Городничого, братів Олега та Дмитра Мойсеєнків, Олександра Кушніренка.
Отож, без сумніву можна вважати даний вид спорту тодішньою візитівкою ДЮСШ, а спортсменів - одними з найсильніших в Україні.
Тетяна ЛИТВИН
Комментариев нет:
Отправить комментарий