Коли серця торкаються сердець

Четвертого жовтня Сновщина приймала гостей –  членів Спілки жінок Чернігівщини  та Чернігівської міської ліги ділових і професійних жінок на чолі з незмінним і авторитетним лідером Іриною Дорожкіною.

Приїхали вони сюди, аби поспілкуватися із жіночим  активом нашої об’єднаної  територіальної  громади, послухати з перших вуст про враження від початку децентралізаційного процесу, що торкнувся і Сновська, і усіх сіл  району.
Звісно, гостей не могли не цікавити робота районної, перереєстрованої у 2017 році, громадської організації  «Спілка жінок Сновщини», її  плани і перспективи,  роль у ній місцевих  представниць прекрасної статі, особливо тих, які наразі є підприємцями. Деякі з них оперативно відгукнулися на запрошення організаторів і взяли участь у  діловій розмові, що жваво проходила в училищі. Світлана Скідан, Людмила Самусенко, Наталія Андрущенко охоче ділилися і з Іриною Дорожкіною, і з усіма учасниками заходу  маленькими секретами успіху, власним баченням шляхів розвитку малого бізнесу, думками про проблеми, котрі стоять на заваді новим ідеям.

Головні з них – законодавчі  колізії, скачки зі змінами цін і зарплат,  відсутність фахового рівня працюючих. Щоправда, послухавши далі невтомного директора училища Ларису Дубину,  всі обнадійливо посміхнулися: вона трішки розкрила завісу  перспектив очолюваного закладу, які, на її погляд,  призведуть до вирішення тих питань, які сьогодні стоять і перед пані Самусенко, і перед пані Скідан,  і перед іншими керівниками малого бізнесу. Точніше кажучи, Лариса Олексіївна  виголосила прагнення свого колективу стати навчальним центром, що проводив би перепідготовку потрібних кадрів для різних сфер народного господарства.

Провела зустріч у Сновську головна жінка області, така симпатична і уважна Ірина Василівна Дорожкіна. Із нею, як  із сонечком, хотілося говорити й говорити, думати наперед, усміхатися. І густий дощ, що лив у Сновську, немов із відра, зовсім не був перешкодою для цього спілкування. Під ним далі всі залюбки переглядали витвори мистецтва у локомотивному  депо «Сновськ» (начальник  - Віталій Зайончковський), про які розказувала тамтешній екскурсовод Анна Полюшко, під ним всі бадьоро їхали до музейного комплексу «Лісоград», що, на перший погляд, знаходиться майже на краю світу, у темному-темному лісі. Там все у свої руки взяли сільські працівники музею: і презентацію літературно-музичної композиції, і екскурсію землянками і все інше. Приміром, куліш зварили такий, що слинка текла, і налисники негірші, і картоплю у чавуні. 

Старався провідник «партизанської екскурсії» Денис Дрозд, вкладала увесь запал у зустріч  невтомна її сценаристка Валентина Спасік,  заводив на ліричний лад і душевну ностальгію Леонід Корінь. Його  співочий сильний голос чіпляв «за живе» кожне присутнє у «Лісограді» серце, кожну душу. 

А коли настав момент чернігівській делегації від’їжджати,  небо враз посвітлішало, дощик зупинився, даючи можливість усім все розгледіти і осмислити.

Прощатися нікому явно не хотілося, навпаки, на ходу визрівали нові задуми на нові поїздки. І це не дивно, бо, як сказали голови нашої РДА, міста й райради Валерій Радібеда, Олександр Медведьов, Ніна Кухаренко – таких щирих і працьовитих людей, як на нашій поліській землі навряд чи десь ще побачиш. 

P.S. Важко було б цей захід організувати без підтримки постійних добродійників  - Григорія Божка, Володимира Жолобецького, Олександра Веселого, Олександра Кирилюка, Михайла Булденка та інших, чиї серця завше відкриті для тепла і любові. З роси й води вам, дорогі!

Олена КОМПАНЕЦЬ

Фото автора